Мы представляем новый, нигде не опубликованный труд.

?стор?я Стат?вщини

П?сля татаро-монгольського спустошення ? до середини XVII ст. територ?я сучасно? Сват?вщини залишалась безлюдною.

Розташована на л?вобер?жж? С?верського Донця , його притоках Красн?й, Жеребець, Берегов?й, вона на той час опинилась на сх?дних теренах незайманого дикого степу, на значн?й в?дстан? в?д обжитих укра?нських територ?й.

З к?нця XV стол?ття зб?гл? селяни з Галичини, Волин?, Под?лля, п?вн?чно-зах?дно? Ки?вщини розпочинають зас?ляти п?двенну Ки?вщину.

На зах?дних теренах Дикого степу зароджу?ться укра?нське козацтво, одночасно, на сх?дних, на Дону - рос?йське.

На нових землях ('на в?льгот?') козаки займаються землеробством та мисливським, риболовецьким, бжд?льницькими просимлами ? ведуть запеклу збройну боротьбу за сво? волод?ння з турками та кримськими татарами.

На протяз? XVI ? першо? половини XVII ст. рубеж? заселення Дикого степу поступально перем?щувалися ?з зах?оду на с?д. У межир?чч? Дн?пра ? Дону по долинах Сули, Пьолу, Ворскли, орел?, С?верського Д?нця виникають опорн? осередки заселення, центри адм?н?стратино-територ?ального козачого самоврядування, полков? м?ста-кр?пост?: Переяслав, Кан?в, Черкаси, Чигирин, Н?жин, Прилуки, Лубни, Миргород, Полтава, Суми, Охтирка, Острогожськ, Харк?в,  ?зюм.

Д.?. Багал?й в сво?му досл?дженн? '?стор?я Слоб?дсько? Укра?ни' в?дм?ча?, що масов? переселення селян та козак?в ?з Задн?прянщини на Л?вобережжя, а зв?дти на Слобожанщину в?дбувалися: перше у 1651 роц?, друге - 1659 р., трет?, найзначн?ше - у 1663 -1687 рр., що схема м?грац?? цих б?женц?в була така: з П?вн?чно? Ки?вщини на Полтавщину, пот?м на Харк?вщину (в тому числ? ? на Сват?вщину), а зв?дти на Дон.

В?дносно захищена в?д раптових татарських напад?в С?верським Д?нцемта Осколом (найближча татарська сакма, ?зюмський шлях, проходила правобер?жжям цих р?чок), маюч? розгалуждену с?тку малих р?чок, родюч? черноземн? грунти, багата на рибу ? дикого зв?ра Сват?вщина була на той час привабливою та сприятливою для осво?ння ? раннього народного заселення.

В?дрождення нашого краю починають промисловики-ух?дники. Д.?.Багал?й в '?стор?? Слоб?дсько? Укра?ни' пише, що ще на початку п`ятидесятих рок?в XVII ст. з долини С?верського Донця на р?чки Красну та Жеребець приходили люди на весну, л?то, ос?нь ловити рибу, полювати зв?ра, облаштовувати у л?сах по ярах пас?ки. То були мешканц? м?ст Тора (Слов`янськ), Бахмута (Артем?вськ), Цареборисова, Чугу?ва, Салтова, Маяк?в та ?н.

З тих час?в на Сва?вщину по водод?лах ? були протоптан? 2 м?грац?йн? шляхи: Бахмутський та Бабинський.

Бахмутський прямував в?д м. Харкова на солян? промисли Тора ? Бахмута через Чугу?в, Куп`янськ. Кузем?вку, Руб?жне та Лисичанск. Бабинський шлях перетинав Сват?вщину у Сх?дному напрям? в?д м. Борова на р. Оск?л через села Стельмах?ву, Коломийчиху, Гончар?вку, Б?лоцерк?вну (Первомайськ), Андр??вку, М?стки. По?днеючи собою долини р?чок С?верського Д?нця, Жеребця, Красно?, Харини, Борово?, Б?ло?, Айдару в?н давав можлив?сть мандр?вников? найкоротшим, б?льш над?йним та безпечним шляхом перем?щатися через Староб?льський степ на Дон ? в зворотньому напрям?.

Про ?снування в минулому Бабинського шляху, його назву, використання у в?йськових наступальних операц?ях к?нним в?йськом С. Будьонного в грудн? 1919 р., н?мецькими в?йськами ? Червоною Арм??ю в 1942-1943 рр. та п?д час евакуац?? мешканц?в с. Коломийчихи та ?нших с?л району на сх?д у червн?-липн? 1942 року пов?дали нам мешканц? с. Первомайське: Веретельник Л.В. (д?воче пр?звище Росс, родом ?з м. Харкова, 1884-19787 рр.ж.), Борзило Григор?й Федорович (1897-1970 рр.ж.), Усова Т.С. (д?воче пр?звище Ольхова, родом ?з с. Коломийчиха, 1934 р.н.), Куценко ?.Г. (1926 р.н.), Капуст?н М.М. (1929 р.н.), Бондар М.М. (1930 р.н.).

В процес? осво?ння Староб?льського степу як практично доц?льна альтернатива Бабинському шляху виникають ще два: Б?локуракинський та Староб?льський. Вони також прямують по водод?лах в?д м. Сватове (1660 р.з.) на Б?локурак?не та Староб?льськ (1686 р.з.).

На цих шляхах (Бабинський ? Бахмутський) по долинах малих р?чок з середини п`ятидесятих рок?в XVII ст. ? розпочина?ться народне заселення краю. На запрошення царя Олекс?я Михайловича на Сват?вщину прибувають поселенц? як з берег?в Дн?пра, так ? Дону. Вони започатковують невелик? за розм?рами пост?йн? поселення (курен?).

Переселенц?-вт?кач? ?з Задн?прянщини та Ки?вщини ?менують сво? поселення назвами попередн?х м?сць свого мешкання: Кузем?вка, Володимир?вка (сучасн? села Володимир?вка, Первомайськ), Кривоши?вка, Калин?вка, Соснове, Гончар?вка.

Про ?снування на Сват?вщин? пост?йних поселень переселенц?в з Дону ('донц?в') св?дчать виявлен? п?д час виконання земляних роб?т нев?дом? сучасним мешканцям с?л Первомайська та Свистун?вка цвинтар?.

Як св?дчать механ?затори Ковальов О.К. (1924 р.н.), Борзило М.Г. (1926 р.н.) ?з Первомайська та вчитель Свистун?всько? школи Рудой В.?. (1931 р.н.) за розм?рами, впорядкуванням та великою к?льк?стю зд?йснених поховань ц? цвинтар? про?снували десь близько рок?в п`ятдесят'. На обох ?з них у похованнях були виявлен? 'велик?, ручного карбування м?дн? монети ?з зображенням козацько? символ?ки'. Житель села Свистун?вка Кушн?р В.?. (1910 р.н.), посилаючись на родинн? перекази, в?дносно цих поховань, пов?домив сл?дуюче: 'В хут?р при?хав великий начальник? прогнав козак?в. Вони покинули сво? осел? ? вс? ви?хали на Дон.' Це сталося п?сля того, як у 1704 роц? цар петро сво?ю Грамотою розв`язав суперечку за право користування полковими земельними над?лами м?ж громадами укра?нських козак?в та 'донц?в' на користь переселенц?в з Л?вобережно? та Правобережно? Укра?ни'. На п?дстав? ц??? Грамоти В?йськова колег?я, очолювана генералом Апракс?ним, виселила ус?х 'донц?в' за меж? ?зюмського козацького полку. Земл? та наявн? на них буд?вл? 'донц?в' перейшли у користування та власн?сть укра?нських козак?в, а започаткован? ними цвинтар? вподальшому не використовувались, залишились без догляду ? були забут?.

Масове народне заселення Сват?вщини розпочина?ться з друго? половини 1658 року в?сля жорстоко? розправи, вчинено? геть ?ваном Виговським над учасниками народного повстання на Полтавщин?, очолюваного полтавським полковником Мартином Пушкарем з кошовим атаманом Запор?зсько? С?ч? Яковом Барабашом. За св?дченням л?тописця Полтава була спалена, ?нш? м?ста, села, жител? яких чмнили оп?р карателям ?. Виговський татарам 'даде на разграбительное пленение'. Ватажки повстання загинули. Рештки повстанц?в, рятуючись в?д татарсько? невол? та розправи карател?в, змушен? були сп?шно ? назавжди покидати р?дн? м?сця та ц?лими селами переселюватись на Слобожанщину. П?дручник ? Виговського Жученко ?з татарами пересл?дував б?женц?в по вс?й Полтавщин? аж до територ?? Охтирського козацького полку.

За пер?од 1658-1663 рр. Полтавчани на Сват?вщин? започатковують сво? курен? та паланки у таких сучасних населених пунктах, як: Полтава, Надьожне, Лебед?вка, Соф??вка, Коломийчиха, Жовтневе, Райгородськ, Над?я, Ковал?вка, Поп?вка, Сватове, Гончар?вка, Преображенне, Первомайськ, Свистун?вка, Андр??вка, М?стки. Перш? поселенц? на нових м?сцях займали найб?льш зрчн?, найб?льш придатн? для заселення земл?. Це були, як правило, л?вобережн? полог? частини долин малих р?чок та велик? балки, де була вода, затишок та родюч? грунти, де рядом з хатою можна було облаштувати город, поле, пасовисько, с?нок?с.

За пер?од 1663-1682 рр. на Сват?вщину прибувають нов? гурти б?женц?в як з Полтавщини так ? Задн?прянщини та Ки?вщини. Прибул?, як правило, селяться поряд 'старожил?в'. Поселення розростаються по долинах р?чок вздовж русел. Зручних м?сць поряд з обжитою зоною залиша?ться все менше ? менше. Новоприбулим д?ста?ться те, що лишилося незайнятим. Згодом поселення з л?вобережно? (правобережно?) частини долини перем?щу?ться на протилежну. Так? поселення 'старожили' глумливо називають 'Забоган?вкою', 'Р?п`ях?вкою'. М?ж л?вобережною та правобережною частинами поселення часто виникають суперечки, зокрема п?д час об'?днання в хутори ? слободи. Справа в тому, що через р?к-два п?сля облаштування за звича?вою козацькою традиц??ю сус?дн? поселення (курен?, паланки) починають об'?днуватись у хутори з метою створення сп?льних виборних  орган?в м?сцевого козачого самоврядування.

?н?ц?аторами цих об'?днань, як правило виступають т? курен? (паланки), як? внасл?док вдало? займанщини швидше ? краще облаштувалися, стали заможн?шими, а в?дтак ? впливов?шими. Прим?ром у первомайську це була Б?лоцерк?вська паланка, у м. Сватове - кур?нь Сватки. ?хн? назви ? набувають хутори: Б?лоцерк?вський, Сватки (згодом слобода Сватова Прист?нь, Сватова лучка, м. Сватове).

Територ?я на зах?д р. Красно? з 1660 року належала Харк?вському слоб?дському полку, а р?чка була його природним рубежем з Диким Степом. Хут?р Сватки ста? прикордонним ? потребу? в?д полково? старшини в?дпов?дно? уваги ? п?клування. Вже у 1663 роц? на правобережн?й частин? долини розпочина?ться буд?вництво наземного житла ? оборонних укр?плень слободи Сватово? Пристен?  (Прист?нь - обжита територ?я, розташована п?д 'ст?ною', 'кручею', 'горою').

П?сля заснування ?зюмського козацького полку (1682 р.) переселення в?дбува?ться орган?зовано зг?дно царських жалуваних грамот по запрошеннях полковник?в. Козацьк? гурти, очолюван? отаманами, прибувають з територ?? Харк?вського, Охтирського та Сумських полк?в. К?льк?сть населення краю швидко зроста?, особливо в Слобод? Сватово? Пристен?. Прим?ром, за пер?од 1691 -1700 рр. Вона зб?льшилась у 13 раз?в, а в посл?дуюч? 40 рок?в ще на 90%.

Внасл?док цього на л?вобережж? р. Красно? виникають нов? поселення п?д загальною назвою Лучка. Посл?дуюче об`?днання правобережно? ? л?вобережно? частин в одне населення започаткову? слободу Сватову Лучку.

В склад? ?зюмського полку Сватова Лучка набува? статусу сотенного м?стечка, ста? центром адм?н?стративно-територ?ального козачого управл?ння ? на протяз? багатьох десятил?ть отриму? в?д царського уряду хл?б, нас?ння, грош? й л?с для буд?вництва оборонних споруд ? житла, а також людей ? зброю.

За переписом населення 1732 року в н?й мешкало 703 чол. В 1862 роц? тут було 1103 будинки, мешкало понад 7 тисяч чолов?к.

Отже, на заключному етап? заселення краю (починаючи з козачого самоврядування ? до к?нця XVIII ст. за рахунок м?сцево? (Слобожансько?) м?грац?? та високого природного приросту в?дбувалось подальше швидке зростання к?лькост? населення в уже ?снуючих поселеннях. На залишках в?льних земель з'являються нов? поселення, як? згодом  зливаються ?з старими. На баз? цих об'?днань виникають слободи (слобода Сват?вська Лучка) та села (с. Б?лоцерк?вка).

В цей же час в?йськов? поселенц?, вих?дц? з Черкащини засновують Маньк?вку, К?ровоградщини - Ново-Павл?вку, Черн?г?вщини - Руд?вку.

Якщо врахувати те, що початок масового народного заселення краю припада? на 1658-1659 р.р., а момент злиття окремих поселень (курен?в, паланок) у хут?р в?дбува?ться через р?к-два п?сля поселення, то дату заснування б?льшост? уже згаданих вище населених пункт?в, як ? м?ста Сватове, можна вважати близькою 1660 року.

Дату заснування започаткованих п?зн?ше 1682 року населених пункт?в та ?мена Осадчих можна в?дшукати в арх?вних сховищах м?ст Харкова, ?зюму, Куп'янська, Белгорода, Москви, Санки-Петербурга.

Прим?ром, директор Руд?всько? школи Петренко Олекс?й Андр?йович з арх?вних документ?в публ?чно? б?бл?отеки ?м. Короленка м. Харкова д?знався, що село Руд?вка було започатковане в 1764 роц? в?йськовими поселенцями, як? в?дслужили св?й терм?н у к?нному ескадрон? отамана Шаталова та п?шому батальйон? отамана Рудя. ?менами цих отаман?в ? були назван? 2 окрем? поселення (Шатал?вка, Руд?вка), що згодом злилися в одне поселення п?д назвою Руд?вка.

Перш? поселенц? назвами сво?х нових поселень, р?чок, балок, власними пр?звищами намагалися ув?ков?чити пам`ять про покинут? р?дн? м?сця, про сво?х прославлених сучасник?в та ?х геро?чн? справи.

Прим?ром, гурти б?женц?в з таких населених пункт?в Полтавщини, як Сватки, Красна Лучка, Арсини, Харк?вц?, Солонц? та ?н. на територ?? сучасного м. Сватове започатковують з аналог?чними назвами сво? курен? ? паланки та в межах свого розселення називають на той час без?менн? притоки р. Красно?: 'Сваха', 'Харине', 'Харьок'. Запорожськ? козаки разом з б?женцями ?з таких сел Полтавщини, як Б?лоцерк?вка, Под?л, Ус?вка, Арсини на територ?? сучасного Первомайська започатковують Б?лоцерк?вську та Паланки ? називають одну ?з балок 'Кошовою', щоб передати нащадкам пам'ять про кошового отамана Якова

Барабаша. У Свистун?в ц? запорожськ? козаки ре?струються п?д пр?звищем Кошових. Там ? нин? прожива? 7 родин Кошових, нащадк?в сво? прославлених пращур?в.

В хутор? Б?лоцерк?вському вих?дц? з таких с?л Полтавщини, як: Ус?вка, Золотар?вка, Морози, Яцини, Коваленк?вка, Капустинц?, Котельва, Дем?д?вка, Кашуб?вка, Бондар?вка набули пр?звища в?дпов?дно Усов, Золотарьов, Мороз, Яцина, Коваленко, Капуст?н, Котелевський , Демидко, Кашуба, Бондар. Як св?дчить Д.?. Багал?й, козак Григор?й, що прибув на Харк?вщину з Дону набува? пр?звище Донець, згодом ста? першим Харк?вським та ?зюмським полковником.

Тобто п?д час в?льно? народно? колон?зац?? Сват?вщини (до 1682 року) переселенц? набували сво? пр?звища за назвою гурту та м?сця, зв?дки прибув на поселення цей гурт. Вс? члени одного гурту ре?струються п?д одним пр?звищем. Прим?ром, у Б?лоцерк?вському гурт? вс? його члени набувають пр?звища Б?лоцерк?вський, у Подоляк?вському - Подоляка. А щоб в?дпов?сти на запитання сп?врозмовника, про якого ж Б?лоцерк?вського чи Подоляку (в другому ? посл?дуючих покол?ннях) йде мова, то називали ?м'я засновника роду (?м'я першого поселенця ): В?ктор - В?хторенк?в, Володимир - Ладимиренк?в, Влас - Власенк?в, Ярась - Ярасенк?в, Сам?йло - Сам?йленк?в, Сусанна - Сисаненк?в.

На нових м?сцях переселенц? по можливост? намагалися зберегти не лише назву населеного пункту, а й форму його забудови, облаштування присадибно? д?лянки, сво?р?дн?сть забудови житла та господарських прим?щень, основи форми господарсько? д?яльност?, традиц?йн? органи м?сцевого самоврядування.

На сонов? в?льно? займанщини на пологих схилах долин р?чок перш? поселенц? започатковували рядов? форми поселення у вигляд? вулиц? (шляху) з одноб?чною забудовою.

В?д ширини долини, де виникало поселення залежала ? форма його забудови. На малих р?чках з шириною долини в 1-1,5 км. Форма поселень була рядова у вигляд? вулиц? (шляху) з одноб?чною забудовою. Ширина долини в 1,5-2 км.дозволяла на окремих д?лянках двоб?чну забудову вулиц?. Ширина долини б?льша за 2 км. Дозволяла в?льну форму поселення з двоб?чною забудовою вулиць.

За умов в?льно? народно? колон?зац?? земель на Сват?вщин? виникали садиби як з в?ддаленим розташуванням хати в?дносно про?здних шлях?в, постановкою ?? в глибин? двору, так ? наближеним.

Наближене розташування хати характеризу?ться обов'язковою наявн?стю перед житлом невелико? земельно? д?лянки (пал?садника), на як?й висаджувались дерева, кущ?, кв?ти.

(Продолжение следует)